XVIII–XIX століття: засновники
Юрій Хмель (1747–1805)
Вихованець Віденської ветеринарної школи, перший професор кафедри ветеринарії Львівського університету з 1784 року. Автор перших написаних у Львові праць із ветеринарії; від його кафедри університет веде відлік безперервної традиції.
Петро Зайфман (1823–1903)
Організатор ветеринарної освіти в трьох містах: Варшаві, Казані та Львові. Перший директор Львівської ветеринарної школи 1881 року.
Генрих Кадий (1851–1912)
Анатом, один із перших професорів Ветеринарної школи 1881 року, згодом професор Львівського університету. Його анатомічні препарати започаткували колекцію, з якої виріс анатомічний музей.
Академія ветеринарної медицини, 1897–1939
Йосиф Шпільман (1855–1920)
Фармаколог і бактеріолог, засновник бактеріологічної лабораторії, перший обраний ректор академії (1909).
Володимир Кульчицький (1862–1936)
Анатом, зоолог і сходознавець, професор кафедри анатомії, перший українець-ректор академії (1917). Один із найерудованіших учених свого часу у Львові.
Вацлав Морачевський (1867–1950)
Біохімік європейського рівня, педагог і громадський діяч, знавець мистецтва й музики. Вплинув на письменника Василя Стефаника і став учителем Степана Ґжицького. Його бібліотека лягла в основу фондів музею історії університету.
Станіслав Круліковський
Професор академії, один із провідних ветеринарних клініцистів Львова початку XX століття.
Тадей Ольбрихт (1891–1963)
Зоотехнік і генетик, професор академії у міжвоєнний період, один із засновників наукового тваринництва в регіоні.
Альфред Травінський (1888–1968)
Ветеринарний гігієніст, засновник львівської школи ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів; напрям, який сьогодні продовжує спеціальність «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза».
Андрій Клісецький, Казимир Щудловський
Професори міжвоєнної академії, які разом із Морачевським, Ольбрихтом і Травінським сформували її наукове обличчя.
Львівська школа біохімії тварин
Степан Ґжицький (1900–1976)
Випускник академії 1929 року, завідувач кафедри біохімії 1939–1976, член-кореспондент АН УРСР, засновник Українського НДІ фізіології і біохімії тварин. Підготував 16 докторів і 52 кандидатів наук. Повна біографія.
Федір Палфій (1925–1996)
Учень Ґжицького, біохімік і фахівець із годівлі тварин, академік УААН (1991), заслужений діяч науки України (1983); у 1992–1996 роках завідував кафедрою хімії академії.
Петро Лагодюк
Учень Ґжицького, дослідник обміну речовин у сільськогосподарських тварин, один із керівників Інституту біології тварин у Львові.
Друга половина XX століття
Іван Чинченко (1905–1993)
Професор, перший директор Львівського ветеринарного інституту (1939).
Степан Стояновський
Ректор 1965–1989 років, за якого інститут став переважно україномовним.
Роман Кравців (†2020)
Академік НААН, ректор 1989–2014 років. Провів заклад від інституту з трьома факультетами до національного університету; автор понад 1000 праць, 50 патентів і близько 50 державних стандартів. Докладніше на сторінці ректорів.
Випускники
За 1885–2008 роки університет видав понад 30 000 дипломів: 16 200 ветеринарних лікарів, 10 360 зооінженерів, 945 ветеринарно-санітарних експертів, понад 1000 технологів харчових виробництв. Серед випускників керівники державної служби ветеринарної медицини України та областей, директори наукових інститутів НААН, ректори й декани аграрних вишів, засновники приватних ветеринарних клінік по всій Україні та за кордоном. Асоціація випускників університету підтримує зв’язок між поколіннями і проводить зустрічі на Пекарській, 50.
Принципи добору
На цій сторінці лише люди, чиї біографії опубліковані в енциклопедіях, історії університету або наукових виданнях. Ми свідомо не публікуємо персональних сторінок чинних викладачів і співробітників: актуальний склад кафедр веде офіційний сайт lvet.edu.ua. Якщо ви маєте документальні матеріали про випускників, які заслуговують на згадку, скористайтеся контактами університету.