Хронологічна таблиця
| Роки | Керівник | Посада | Заклад |
|---|---|---|---|
| 1881–1903 | Петро Зайфман (1823–1903) | Директор | Ц.-к. ветеринарна школа, академія |
| з 1909 | Йосиф Шпільман (1855–1920) | Перший обраний ректор | Академія ветеринарної медицини |
| з 1917 | Володимир Кульчицький (1862–1936) | Ректор, перший українець на посаді | Академія ветеринарної медицини |
| 1920–1939 | Обрані ректори міжвоєнної академії | Ректор (дворічна каденція) | Львівська академія ветеринарної медицини |
| з 1939 | Іван Чинченко (1905–1993) | Директор | Львівський ветеринарний інститут |
| 1941–1944 | Отто Габерзанг, Юрген Вітте | Директори окупаційної адміністрації | Фахові ветеринарні курси |
| 1957–1965 | Данило Василенко | Директор | Львівський зооветеринарний інститут |
| 1965–1989 | Степан Стояновський | Ректор | Львівський зооветеринарний інститут |
| 1989–2014 | Роман Кравців (†2020) | Ректор | Інститут, академія, національний університет |
| з 2014 | Володимир Стибель (нар. 1968) | Ректор | ЛНУВМБ імені С. З. Ґжицького |
Список охоплює керівників, підтверджених офіційною історією університету та енциклопедичними джерелами. Точні межі каденцій до 1957 року, а також перелік ректорів 1920–1939 і 1944–1957 років потребують архівного уточнення; сторінка доповнюється.
Австрійська доба: директор і перші ректори
Петро Зайфман, директор з 1881 року
Призначений директором Цісарсько-королівської ветеринарної школи 1 жовтня 1881 року. До Львова керував Варшавською ветеринарною школою і заснував Казанський ветеринарний інститут, тобто мав досвід створення двох закладів на порожньому місці. Саме за нього школа набрала перших студентів, видала перші дипломи (1885) і отримала статус академії (1897).
Йосиф Шпільман, перший обраний ректор, 1909
Доктор медицини, професор фармакології, засновник бактеріологічної лабораторії академії. З 1909 року ректора обирали на два роки, і Шпільман став першим, кого обрала професорська колегія. У 1908 році, ще до його каденції, академія здобула право присуджувати докторські ступені.
Володимир Кульчицький, перший українець-ректор, 1917
Анатом, зоолог і сходознавець зі світовим ім’ям, професор кафедри анатомії. Обраний ректором у 1917 році, він став першим українцем на чолі академії. Його наукові інтереси сягали від порівняльної анатомії до орієнталістики, а анатомічні препарати його часу досі зберігає анатомічний музей.
Міжвоєнний період, 1919–1939
У Львівській академії ветеринарної медицини 1922–1939 років ректорів обирали на дворічну каденцію з-поміж професорів. Академічне життя цього періоду визначали біохімік Вацлав Морачевський, зоотехнік і генетик Тадей Ольбрихт, гігієніст Альфред Травінський, Андрій Клісецький та Казимир Щудловський; кілька з них у різні роки очолювали академію. Українці в цей час мали обмежений доступ до академії, і частина майбутніх ветеринарів здобувала освіту у Брно та Загребі.
Львівський ветеринарний інститут, 1939–1991
Іван Чинченко, 1939
Професор Іван Чинченко (1905–1993) очолив заклад після реорганізації академії у Львівський ветеринарний інститут восени 1939 року. Під час німецької окупації 1941–1944 років інститут звели до фахових курсів під керівництвом Отто Габерзанга, а згодом Юргена Вітте; у 1944 році інститут відновив роботу.
Данило Василенко, 1957–1965
Київський професор, з приходом якого у 1957 році інститут почав українізуватися: українською мовою пішли лекції та документообіг на низці кафедр.
Степан Стояновський, 1965–1989
За майже чверть століття його ректорства переважна більшість викладачів перейшла на українську мову викладання, розбудовано клінічні бази та відкрито нові кафедри.
Незалежна Україна
Роман Кравців, 1989–2014
Академік НААН, доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Обраний ректором у лютому 1989 року після чотирьох років на посаді проректора з наукової роботи. Завершив повний перехід на українську мову в навчальній, науковій і канцелярській роботі, домігся повернення назви академії (1992), присвоєння їй імені Ґжицького (1994) і статусу національного університету (2003). Автор понад тисячі наукових праць і 50 патентів, підготував 34 кандидатів і 14 докторів наук, був головним редактором Наукового вісника. Помер у червні 2020 року.
Володимир Стибель, з 2014 року
Народився 1968 року, випускник факультету ветеринарної медицини, доктор ветеринарних наук, професор, фахівець із паразитології та іхтіопатології; у 2008–2016 роках завідував кафедрою паразитології. Ректор університету з 2014 року. За його каденції університет відкрив нові факультети (громадського здоров’я, менеджменту), встановив пам’ятник ветеринарному лікарю та об’єднався з аграрним кампусом у Дублянах, який приніс п’ять інженерних і аграрних факультетів.
Часті запитання
Хто зараз ректор Львівського ветеринарного університету?
Володимир Володимирович Стибель, доктор ветеринарних наук, професор; очолює університет з 2014 року.
Хто був першим ректором?
Перший директор школи 1881 року Петро Зайфман; перший обраний ректор академії 1909 року Йосиф Шпільман; перший українець-ректор 1917 року Володимир Кульчицький.